«Мінськ» уповноважений заявити

ММВЗ для украинских пограничников.
50-кубовый мотовелосипед ММВЗ «Кроха».
MMВЗ-114 с 125-кубовым «четырехтактником» Zongshen.
Минский мотоциклетный и велосипедный завод
Генеральний директор ММВЗ Николай Эдуардович Сенокосов.

У 2003 році найбільше мототехніки в нашій країні
продав Мінський мотоциклетний і велосипедний завод. В Україні про нього
майже нічого не було чутно з часів розпаду СРСР. Про те, чим нині
живе підприємство, ми попросили розповісти в. о. генерального директора
ММВЗ Миколи Едуардовича Сенокосова.

«АЦ»: Після розпаду СРСР абсолютно всі мотозаводы опинилися на межі
краху. Яка зараз ситуація на ММВЗ?

Микола Сіножатей: Ми працюємо в тяжкому ритмі, всіма силами
намагаємося не зупиняти виробництво мотоциклів та велосипедів ні взимку,
ні влітку. На підприємстві працюють 4 тисячі осіб. У 2003-му ми зібрали
понад 30 тис. мотоциклів і 60 тис. велосипедів (ці показники дозволяють
назвати ММВЗ найбільшим виробником даної техніки у Східній Європі
– прим. ред.). План на цей рік – 55 тис. і 80 тис. відповідно.

«АЦ»: Хто купує вашу техніку?

Н. С.: Більше 60% всіх велосипедів купує Росія, потім у порядку
убування – Білорусь, Україна, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Швеція
і Фінляндія. Ринок збуту мотоциклів ширше: зараз ми експортуємо їх в
21 країну. Головний покупець – Афганістан (22 тис. штук), потім Португалія,
Росія, Україна, Туреччина та африканські країни. У нинішньому сезоні почнуться
постачання в Панаму і держави Карибського басейну.

«АЦ»: Скільки залишається на внутрішньому ринку?

Н. С.: У 2003 році в Білорусі було реалізовано 1600 «Минсков». Звичайно,
мало, але починаючи з 2000 року попит стабільно збільшується. Як і в Росії,
і у вас.

«АЦ»: Як йдуть продажу в нашій країні?

Н. С.: П’ять років тому, коли поновився експорт нашої техніки
в Україну було продано 18 мотоциклів, у 2002-му – приблизно чотири сотні,
в минулому році – близько 650, причому зусиллями вже трьох партнерів: вінницької
«Версії», дніпропетровського «Укрэкспорта» і столичного «ТрансэкспрессКиева».

«АЦ»: Поділіться планами завоювання українського ринку.

Н. С.: Ми уклали серйозний контракт з «Укравтозапчастью»,
яка планує продати в нинішньому році не менше тисячі мотоциклів.
За прогнозами маркетологів на найближчі 5 років, незабаром в Україні будуть
реалізовуватися до 10 тисяч білоруських мотоциклів! Ми запевнили наших
українських партнерів, що забезпечимо їх такою кількістю техніки.

«АЦ»: Яка, на Вашу думку, формула успіху ММВЗ?

Н. С.: Вона описана у вашому журналі: конкурентоспроможна ціна,
надійність, відпрацьована конструкція, невибагливість, ремонтопридатність.
У 2002-му ми оформили всі документи для продажу мототехніки українською
ринку, сертифікували всі наші моделі в «ГосавтотрансНИИпроекте». І тепер
продажі ростуть приємними для нас темпами.

«АЦ»: чи Збирається завод розширити модельну лінійку, адже в основі
вашій нинішній – ще радянські моделі?

Н. С.: Це одна з наших пріоритетних завдань. Постійно знаходимося
у роз’їздах, шукаємо партнерів. Перша ластівка – ММВЗ-114 з сучасним
4-тактний 125-кубовим двигуном виробництва китайського мотогіганта Zongshen.
За два роки зібрали більше тисячі примірників, на які не надійшло
практично ніяких нарікань. Мотоцикл вже в найближчому майбутньому
отримає «дорослі» 150 і 200-кубові версії.

«АЦ»: Затребувана ваша продукція державними установами
Білорусі?

Н. С.: Так. Зараз опрацьовуються ТТХ моделей для внутрішніх
військ республіки і ДАІ. Для захисту від негоди їм потрібні розвинені лобова
і бічне облицювання. Крім того, гашникам потрібні дві версії: патрульна,
яку можна створити на базі моделей, що випускаються, і для переслідування.
З першим варіантом особливих труднощів не повинно виникнути: вже складено
технічне завдання, в цьому році зробимо ходової зразок. А ось для «переслідувача»
необхідний мотор вдвічі-втричі більшої кубатури і потужності. Ми проконсультувалися
з цілим рядом екс-радянських мотозаводов і деякими іноземними фірмами.
Велика надія була на КМЗ, адже в Києві в свій час збирали відмінні
эскортно-патрульні машини потрібної нам кубатури. Але поки принципового
згоди на створення «переслідувача» МВС Білорусі ми не дали.

«АЦ»: Чому? Не влаштував «київський» варіант?

Н. С.: Не те щоб не влаштував, просто ми поки не змогли домовитися
про форму участі КМЗ в цьому проекті, не обговорили всі умови. Кияни
запропонували купувати їх «ескорти». Як варіант – налагодити в Мінську викруткове
збірку з частковим використанням місцевих комплектуючих.

«АЦ»: Ви розробляєте принципово нові для заводу напрямку?

Н. С.: Зараз налагоджуємо виробництво 50-кубових мотовелосипедов
«Крихітка» з інерційним зчепленням. По ціні і простоті експлуатації вони
ще доступніше, ніж скутери. Спочатку купували мотори в Санкт-Петербурзі
на «Червоному Жовтні», але вони не влаштували нас відразу за кількома параметрами.
Тому сконструювали свій силовий агрегат, взявши за основу модель одного
з метрів європейського ринку мотовелосипедов – французький Motobecane.
Крім того, випуск власного двигуна дозволить завантажити потужності
моторного виробництва, можливості якого – близько 100 тис. агрегатів
у рік. Зараз же ми збираємо менше половини. До речі, «п’ятдесятки» затребувані
і самі по собі: «кулібіни» купують їх і приладнують до велосипедів – прямо
як в передачі «Це ви можете». Крім того, ми робимо мотоцикли для мотоболу,
двигуни для картів і навіть велотренажери.

«АЦ»: Які очікуються обсяги виробництва мотовелосипедов? Скільки
вони будуть коштувати і чи з’являться на українському ринку?

Н. С.: План на рік – близько 6 тисяч штук. Поки ми не вклалися
в цінові рамки. Зараз мотовелосипед коштує близько $200, хоча розраховували
на $130 – 140. Все із-за того, що ряд деталей роблять не на основному виробництві,
а в дослідному, інструментальному, ремонтно-механічному цехах і т. д. А зацікавленість
українців «Крихіткою» перевіримо на СІА.

«АЦ»: Плануєте вийти на ринки скутерів і квадроциклів?

Н. С.: Вже створена група, яка займається конструюванням квадроцикла.
Причому в першу чергу «під неї» організований експериментальний ділянку
склопластикового оперення. Що стосується моторолерів, то ми як раз
опрацьовуємо умови закупівлі комплектуючих в Китаї. І вже в наступному
році займаємося виробництвом моторолерів приблизно так, як це робить
ваша дніпропетровська «Ракета». Більше того, є дуже цікавий проект
з одним з лідерів європейського скутеростроения. Зараз «Мотовело» закуповує
обладнання для виробництва скутерных труб. Якщо все піде за наміченим
планом, то незабаром ми почнемо виробляти рами для самого Piaggio.
Правда, нас бентежать дуже високі вимоги італійців до точності, причому
по самих різних параметрах рами. Але якщо вони будуть задоволені нашими трубами,
то нададуть в лізинг обладнання для рам. А від цього до власного
скутера – ближче, ніж до України.

Хронологія

1945
р.
Засновано Мінський мотоциклетний і велосипедний
завод
1946 р. Заробили перші
цеху – ремонтно-механічний і електротехнічний
1947 р. Зібрана перша
промислова партія автомобілів В-16
1951 р. Випущений перший
білоруський мотоцикл – M 1 A
1955 – 1957 рр. Освоєно
виробництво підліткових велосипедів «Орлятко» і «Ластівка»
1990 р. Випущено 240 тис.
мотоциклів і 900 тис. велосипедів
1999 р. перетворений ММВЗ
у Відкрите акціонерне товариство
2001 р. Випущено 40000
мотоциклів і велосипедів 60000

Сергій Суховский
Фото автора

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *